- архітектоніка
- (грец. — головне будування)1. Ясно сприймана художньо-образна цілісність, завдяки співпідпорядкованості частин, виявленню пластичних зв'язків цілого з деталями, центра і периферії, співвідношенню мас і простору, яка притаманна твору образотворчого мистецтва.2. Гармонійне сполучення частин в архітектурній композиції, ясне співвідношення головних і другорядних елементів.3. Виявлення художніх особливостей конструктивної основи споруди пластичними засобами, характером пропорцій, колористичним вирішенням, фактурою, завдяки чому візуально підкреслювались конструктивна стійкість, міцність будівельних матеріалів, особливості несомих і несучих елементів, надійність каркасних вузлів, ваговитість підвалин тощо (порівн. тектоніка).4. У низці праць під А. розумілася теорія архітектури або навіть сама архітектура.
Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.